Міжгалузеві комплекси. Функціонально-галузева структура господарства

Галузева класифікація господарської діяльності склалася історично, відповідно до практичних проблем управління і не має єдиної основи систематика. Зростаюча диверсифікація економічної діяльності спричиняє появу все нових галузей. Тільки протягом 1940-1990 рр. кількість галузей у промисловості бувшого СРСР зросла майже вчетверо. Галузева структура господарства як основа управління переживає кризу. Вона стала настільки громіздкою, нелогічною та протирічивою, що принцип “одна галузь – одне міністерство” стає абсурдним. Більшість пострадянських країн, зокрема Росія та Україна, відходять від галузевого принципу управління і впроваджують функціонально-галузевий менеджмент, тобто управління за міжгалузевими комплексами. У другій половині ХХ ст. в радянській економіці поряд із галузевою класифікацією господарства вже розглядали його структуру за так званими міжгалузевими комплексами.

Міжгалузевий комплекс (МГК) – це сукупність галузей і виробництв, що об’єднані спільним народногосподарським завданням (виконують одну народногосподарську функцію), тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені у своєму розвитку і потребують єдиного – цільового й комплексного, планування та управління. Процес формування міжгалузевих комплексів слід розглядати як об’єктивну закономірність розвитку та поглиблення суспільного та територіального поділу праці, посилення протилежних, але взаємопов’язаних тенденцій диверсифікації (диференціації) та інтеграції суспільного виробництва. МГК – це одна із форм інтеграції суспільного виробництва. Починаючи з 1960-1970-х років, у вітчизняній практиці виділяють такі міжгалузеві комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, хіміко-технологічний, машинобудівний, агропромисловий, лісопромисловий, будівельний, транспортний, морегосподарський, науково-технічний, рекреаційний, військово-промисловий, управлінський, соціальний, освітньо-культурний, інформаційний, зовнішньоекономічний, інноваційний, інвестиційний, природоохоронний.

Міжгалузеві комплекси мають складну будову. Вони охоплюють різні галузі і види господарської діяльності, різні блоки і ланки – природно-ресурсні, функціональні, виробничі, інфраструктурні, соціальні. До того ж МГК можуть мати різні територіальні масштаби – від міжнародних і національних (загальнодержавних) до регіональних і локальних. У таблиці 16 представлена функціональна структура морегосподарського міжгалузевого комплексу, що складається з шести блоків та 24 функціональних ланок. Даний приклад свідчить про складність і багатоаспектність управління морським господарством країни та її регіонів, якщо ми маємо на меті реалізацію комплексного підходу щодо повного використання його різноманітного природно-ресурсного потенціалу. За цим же прикладом можна переконатись, що різні МГК помітно перекривають один одного: морегосподарський МГК включає такі ланки, що вочевидь належать іншим міжгалузевим комплексам – транспортному, машинобудівному, рекреаційному, управлінському та ін. Агропромисловий МГК перекривається з машинобудівним, хіміко-технологічним, транспортним, науково-технічним, управлінським. З одного боку, такі “перекриття” ускладнюють класифікацію галузей і видів економічної діяльності за міжгалузевими комплексами і роблять її нечіткою та неоднозначною. З другого – перекриття різних МГК можуть слугувати для аналізу ступеня фактичної взаємопов’язаності господарства країни чи регіону, мірою його комплексності. Наприклад, у структурі господарства Одещини серед провідних МГК виділяються машинобудівний і агропромисловий. Але їх перекриття незначне: машинобудівні підприємства області вкрай недостатньо забезпечують регіональний агропромисловий комплекс технікою та знаряддями праці.



Розробка теорії міжгалузевих комплексів дає змогу структурувати господарство за МГК. Як приклад наводимо структуру народного господарства за міжгалузевими комплексами, розроблену Е. Горбуновим (1982). Зрозуміло, що пропонований перелік МГК (табл. 18) представляє авторську систематику, яка в інших дослідників може бути іншою.

Морегосподарський міжгалузевий комплекс (ММК)
Таблиця 16

М

Умовні позначення до таблиці 16:

1.1. - потенціал геоекономічного положення (ГЕП) - приморське ГЕП, прикордонне ГЕП;

1.2. - біосферні ресурси контактної зони "суша-море";

1.3. - біологічні ресурси морів та Світового океану;

1.4. - мінерально-сировинні ресурси морського шельфу та Світового океану;

1.5. - водні ресурси (технічна вода);

1.6. - рекреаційна ресурси;

1.7. - енергетичні ресурси (енергія хвильового прибою, припливів - відпливів, гіпотетичні ресурси газогідратів, різниця температур морських товщ та інші.).

ІІ.1. - Морський транспорт : ІІ.1.1. - торговий і технічний флот; ІІ.1.2. - портове господарство: ІІ.1.3. - берегова інфраструктура.



ІІ.2. - Морський та океанічний промисел: ІІ.2.1 - промисловий флот, плавбази та рибоконсервні заводи на суднах; ІІ.2.2. - рибні порти; ІІ.2.3.- консервні заводи, промислова переробка водоростей; ІІ.2.4. - риборозведення; ІІ.2.5. - морекультура.

ІІ.3.- Морські та океанічні промислові цикли: ІІ.3.1. - розробка мінерально-сировинних ресурсів шельфу (пісок, газ, нафта та інші.); ІІ.3.2. - розвідка та освоєння мінерально-сировинних ресурсів Світового океану (залізо-марганцеві конкреції, алмази, фосфоритні конкреції та інші.).

ІІ.4 - Цикли припортових промислових виробництв: ІІ.4.1. - промислова переробка експортної сировини (аміак, карбамід, нафта та інші); ІІ.4.2. - промислова переробка імпортної сировини (чай, кава, цукор-сирець, джут, фосфорити та інші).

ІІ.5. - Рекреаційне господарство приморського типу: ІІ.5.1. - курортне господарство; ІІ.5.2. - туризм; ІІ.5.3. - масовий неорганізований відпочинок.

ІІ.6. - Зовнішньоекономічна та інноваційна науково-технічна діяльність: ІІ.6.1. - формування вільних (спеціальних) економічних зон;ІІ.6.2.- сумісне підприємництво;

ІІ.6.3. - створення технополісів, технопарків, індустріальних парків, інноваційних зон та інкубаторів.

ІІ.7. - Біосферна діяльність: ІІ.7.1. - охорона природи, зокрема захист берегів; ІІ.7.2. - моніторинг довкілля: ІІ.7.3. - оздоровлення довкілля.

ІІ.8. - Оборонна діяльність: ІІ.8.1. - військово-морський флот та його берегова інфраструктура; ІІ.8.2. - прикордонні формування та їх інфраструктура; ІІ.8.3. -державна митна служба.


Таблиця 17

Структура народного господарства за міжгалузевими комплексами


Запам’ятайте:

● Галузева класифікація господарської діяльності переживає певну кризу: вона формувалась, виходячи з практичних запитів, не має єдиної основи щодо своєї систематики і на даний час стала настільки громіздкою, що галузеве управління за схемою “одна галузь – один міністр” стало неможливим.

● Природним розвитком галузевої класифікації стала концепція міжгалузевих комплексів, за якою об’єктами управління повинні бути не самі галузі, а їх певні угруповання – міжгалузеві комплекси.

● Міжгалузевий комплекс (МГК) – це сукупність галузей і видів економічної діяльності, що об’єднані спільним народногосподарським завданням (виконують загальну народногосподарську функцію), тісно пов’язані та взаємозумовлені у своєму розвитку і потребують єдиного – цільового й комплексного планування та управління.

● Міжгалузеві комплекси почали формуватись у вітчизняній економіці протягом 1960-1970-х років (військово-промисловий, агропромисловий, паливно-енергетичний та ін. комплекси).

● Міжгалузеві комплекси мають багаторівневу (ієрархічну) складну й розгалужену структуру. Як приклад показана структура морегосподарського МГК (табл.. 16).

● Недоліком МГК як одиниць систематики виробництва є їх перекриття. В той же час накладання та перекриття різних МГК в окремому регіоні (країні) є ознакою комплексності розвитку господарства.

● Відомі спроби представити структуру господарства країни чи регіону за МГК

(Е. Горбунов, 1982 ), але це питання потребує подальшої розробки.

Контрольні питання та завдання

1. З чим пов’язана сучасна криза галузевої класифікації господарської діяльності? Поясніть неможливість подальшого управління народним господарством за галузевим принципом.

2. Що являє собою міжгалузевий комплекс (МГК)? Чим зумовлена необхідність появи концепції МГК? В який час вона започаткована?

3. Дайте дефініцію (визначення) МГК, наведіть приклади МГК.

4. Характеризуйте наявний перелік МГК, окремо виділіть МГК традиційні та новітні.

5. Чим зумовлені перекриття різних МГК? Поясніть, чому такі накладання та перекриття МГК інтерпретують як показник комплексності розвитку регіону чи країни.

6. Характеризуйте структурування господарства країни за міжгалузевими комплексами, встановленими Е.Горбу новим (1982).


5025381318038617.html
5025397395300679.html
    PR.RU™